Задача
Віртуальна машина під гіпервізором KVM, який використовується сумісно з демоном libvirtd, утворюється образом диску (або декількома образами дисків) та конфігураційним файлом в форматі XML. Для того, щоб перенести (мігрувати) віртуальну машину з середовища VirtualBox до KVM+libvirtd необхідно виконати дві дії:1) перенести образ диску
2) створити конфігураційний XML-файл
Перенесення образу диску
На всякий випадок створюємо резервну копію вмісту підкаталога, який містить образи дисків віртуальних машин в VirtualBox (зрозуміло, всі віртуальні машини і сам VirtualBox мають бути вимкнені):
$ cd
$ mkdir -p backup
$ cd backup
$ tar czvf vbox_vms.tgz -C ~ 'VirtualBox VMs'
Образи дисків в VirtualBox зберігаються в форматі VDI. Libvirt підтримує формат VDI, втім є сенс під час міграції перетворити образи дисків в "сирий" (raw) формат. Певною перевагою формату raw є те, що він характеризується найменшими накладними витратами серед всіх форматів. Втім, формат raw не підтримує створення миттєвих знімків (snapshots) диску і стискання з метою економії простору для розміщення образів дисків.
Конвертація образу диску з формату VDI в формат raw:
$ mkdir VMs
$ cd VMs
$ qemu-img convert -f vdi -O raw \
../VirtualBox\ VMs/C7-BASE/C7-BASE.vdi C7-BASE.img
$ ls -lh
total 2,0G
-rw-r--r-- 1 chd chd 8,0G січ 5 21:10 C7-BASE.img
Конфігурація віртуальної машини
Запускаємо оболонку virt-manager. Виконуємо команду 'File' -- 'Create a new virtual machine'. У вікні, що з'явилося, обираємо 'Import existing disk image' та натискаємо 'Forward'.
За допомогою кнопки 'Browse' знаходимо створений образ диску, в даному випадку -- C7-BASE.img. Також обираємо тип операційної системи віртуальної машини та її версію, наприклад, 'Linux', 'Red Hat Enterprise Linux 7.0'. Натискаємо 'Forward'.
Визначаємо потрібний обсяг оперативної пам'яті (RAM) та кількість процесорних ядер (CPU). Натискаємо 'Forward'.
Встановлюємо ім'я нової віртуальної машини, наприклад 'C7-BASE', та відмічаємо опцію 'Customize configuration before install'. Вказуємо конфігурацію мережі, наприклад 'Virtual network default: NAT'. Натискаємо 'Finish'.
У вікні, що з'явилося, є можливість детально визначити всі параметри віртуальної машини, та, у разі потреби додати компоненти.
Машина готова і може бути стартована.
Немає коментарів:
Дописати коментар