В час, коли швидкості рівня 1Гбіт/с і більше стали звичними, а інколи навіть необхідними для користувачів, актуальним стає забезпечення відповідного фізичного рівня мережі. В сегменті доступу, тобто в зоні безпосереднього підключення пристроїв кінцевих користувачів, це може бути проблематичним. За звичай, користувачі знаходяться в приміщеннях з облаштованим інтер'єром, де прокладання додаткових комунікацій є вкрай ускладненим. В таких умовах надзвичайно затребуваними є технології, які дозволяють отримати потрібні швидкості з використанням вже існуючих комунікацій, які початково були призначені для значно менших швидкостей або навіть для інших застосувань (наприклад, дротових пар для підключення абонентських телефонних апаратів).
Новітнім стандартом ITU-T, що наразі перебуває в розробці, для передачі даних по дротовим телефонним парам зі швидкістю до 1Гбіт/с є G.fast. Передача даних згідно G.fast можлива на швидкості до 1Гбіт/с на відстань до 250м з використанням частотного діапазону до 106МГц. Ідея використання G.fast полягає в побудові гібридної мережі сегмента доступу, в якій комутатори доступу, розташовані поблизу з користувачами, з'єднуються з мережею провайдера волоконно-оптичними каналами, а для під'єднання користувачів використовуються дротові канали.
Нещодавно Alcatel-Lucent анонсувало досягнення швидкості 10Гбіт/с по дротовій парі за допомогою технології власної розробки XG-FAST. Щоправда, передача здійснюється на відстань лише до 30м і використовується частотний діапазон до 500МГц.
Джерела:
Немає коментарів:
Дописати коментар