Віддалене робоче місце

Застосуванням віртуалізації, що наразі викликає великий інтерес, є створення інфраструктури віртуальних робочих місць (Virtual Desktop Infrastructure, VDI). Ідея полягає у тому, що замість віртуального сервера ви створюєте віртуальне персональне робоче місце подібно до налаштування звичайної персональної робочої станції. З цією робочою станцією ви працюєте через її графічний інтерфейс, використовуючі протоколи віддаленого доступу на зразок Remote Desktop Protocol (RDP), Virtual Network Computing (VNC) або інші. Використання віддалених віртуальних робочих місць надає низку очевидних переваг:

• Можливість доступу з будь-якої точки у світі при наявності якісного зв'язку через Інтернет з носієм, на якому встановлено віртуальне робоче місце.
• Можливість використання різноманітних платформ у якості клієнта для доступу до віртуального робочого місця. Платформа клієнта може різнитись -- Windows, MacOS, Linux/Unix, тощо. Основна вимога -- наявність програми віддаленого доступу з підтримкою відповідного протоколу.
• Зручність розгортання та підтримки великої кількості віртуальних робочих місць в умовах підприємства.
• Захищеність даних, оскільки їх обробка виконується на віртуальній робочій станції без пересилання на клієнтський пристрій.

 Найбільшою складністю у використанні віртуальних робочих місць є забезпечення ефективної роботи користувача через графічний інтерфейс з віддаленого клієнта. Проблем тут дві:

• Швидкісний зв'язок з віртуальним робочим місцем, адже робота в графічному інтерфейсі пов'язана з пересилкою великих обсягів даних
• Швидкісне відображення (рендерінг) елементів графічного інтерфейсу на пристрої-клієнті

Швидкісний зв'язок через мережу не є проблемою, якщо клієнт територіально знаходиться поруч з віртуальним робочим місцем. Наприклад, користувачі офісу можуть використовувати віртуальні робочі станції, створені на сервері-носії, який розташовано в серверій кімнаті в тому самому офісі. Локальна мережа з пропускною спроможністю 1 Гбіт/с здатна забезпечити достатню швидкість пересилки даних між клієнтами та віртуальними робочими станціями. Швидкість пересилки даних через Інтернет також поступово зростає. Насьогодні цілком реально отримати швидкість передачі даних між сервером та клієнтом (з пересилкою даних здебільше в напрямку до клієнта) до 10 Мбіт/с. Цього достатньо, щоб задовільнити потреби багатьох застосувань.

Забезпечення швидкісного рендерінгу може стати навіть більш складною задачею, адже програми, які формують зображення на віртуальній робочій станції не мають можливість ефективно напряму використовувати апаратні ресурси відео-адаптера на клієнті. Для покращення сприйняття користувачем графічного інтерфейсу віддаленої робочої станції пропонуються технології оптимізації передачі та відображення графічної інформації на клієнті, зокрема Spice.