Kubernetes – є ефективною платформою оркестрації для програмних систем на основі контейнерів.
В якості бази для розгортання Kubernetes використовує кластер виконавчих вузлів – Worker nodes, який функціонує під керуванням вузлів управління – Master nodes. Використання кластерної бази забезпечує загальну високу доступність системи, відсутність єдиної точки відмови, а також виключну здатність до масштабування.
Особливістю Kubernetes є застосування концепції просторів імен (namespaces), завдяки якій на одному кластері є могливість незалежного розгортання будь-якої кількості застосувань, кожне в індивідуальному просторі імен. Наявність програмних інтерфейсів – API, для керування всіма компонентів Kubernetes створює умови для інтеграції з зовнішніми системами, зокрема системами керування, моніторингу, безпеки, а також надає можливість розширення функціональності Kubernetes шляхом додавання компонентів, інтегрованих в інфраструктуру Kubernetes.
Базовим принципом розгортання і керування застосуваннями в Kubernetes є декларативне управління. Створення або зміна будь-якого обʼєкта в системі здійснюється за допомогою застосування декларацій (або маніфестів) – специфікацій кожного обʼєкта, які визначають бажану конфігурацію і стан цих обʼєктів.
Для автоматизації складного процесу розгортання програмних систем в Kubernetes широко використовується менеджер пакунків (так званих чартів) helm.
Docker Desktop – інструментарій керування Docker контейнерами на персональному компʼютері, який також реалізує обмежений функціонал Kubernetes.
